четверг, 10 апреля 2014 г.

Україна за гетьманування Івана Виговського

Розробка уроку
з історії України
у 8 класі
на тему:

«Україна за гетьманування
Івана Виговського»





Тема: «Україна за гетьманування Івана Виговського»
Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б.Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики І.Виговського, з’ясувати причини і наслідки української війни 1658-1659 рр.; з’ясувати причини громадянської війни, що спалахнула в Україні;
розвивати в учнів уміння працювати з картою, підручником, історичними документами та на їх основі робити висновки та узагальнення, висловлювати власну точку зору підтверджуючи її історичними фактами, давати характеристику історичних діячів;
виховувати в учнів почуття патріотизму та громадської свідомості.
Основні поняття: Руїна, Гадяцький договір, Конотопська битва, громадянська війна, опозиція.
Основні дати: 26 серпня 1657 р. – старшинська рада в Чигирині передала гетьманську булаву І.Виговському; жовтень 1657 р. – генеральна рада в Корсуні обрала гетьманом І.Виговського, 06 вересня 1658 р. – Гадяцький договір, травень 1657 р. – розгром військами гетьмана загонів опозиції Н.Пушкаря та Я.Барабаша під Полтавою, 1658-1659 рр. – московсько-українська війна, 28-29 червня 1659 р. – битва під Конотопом.
Тип уроку: комбінований урок.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
·        характеризувати політичне становище Гетьманщини по смерті Б.Хмельницького;
·        визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана І.Виговського;
·        пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658-1659 рр. і укладення Гадяцького договору;
·        визначати хронологічну послідовність основних подій;
·        розвинути вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам.
Хід уроку:
І. Організаційний етап.
Вчитель перевіряє робочі місця, наявність підручників, атласів, відмічає відсутніх учнів на уроці.
ІІ. Актуалізація опорних  знань учнів.
Питання до класу:
1.     Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни.
2.     Національно-визвольну війну очолив …
3.     З якою державою Б.Хмельницький уклав договір у 1654 р.?
4.     В якому місті відбулося укладання договору в 1654 р.?
5.     Хто займав посаду генерального писаря в цей час?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя: Тільки два роки – 1657-1659 рр. – гетьманом України був І.Виговський, але за цей короткий період і від сучасників, і від нащадків він отримав безліч негативних відгуків про свою діяльність, зокрема – «підлий зрадник», «ставленик та прислужник Польщі» тощо.
Сьогодні на уроці ми з вами маємо з’ясувати, чи дійсно І.Виговський є зрадником України, або ж він був справжнім патріотом України, вмілим політиком та захисником прав українського народу.
Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо тему «Україна за гетьманування Івана Виговського». Відкрийте зошити, запишіть дату та тему сьогоднішнього уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Сьогодні ми будемо працювати за таким планом:
План:
1.  Обрання І.Виговського гетьманом України.
2.  Внутрішня політика І.Виговського. Початок Руїни.
3.  Зовнішня політика І.Виговського. Гадяцький договір 1658 р.
4.  Московсько-українська війна 1658-59 рр. Конотопська битва.
5.  Завершення гетьманування І.Виговського. Обрання гетьманом Ю.Хмельницького.
Робота в групах за методом «Акваріум» (або індивідуальна робота).
Клас об’єднується в 4 групи. Кожна з груп отримує своє завдання, яке вона повинна виконати, опрацьовуючи текст підручника. Завдання відповідають пунктам тематичного плану.
І група – обрання І.Виговського гетьманом України.
Завдання: Які проблеми виникли в Україні після смерті Б.Хмельницького?
Орієнтовні відповіді учнів:
-         Московсько – українські відносини загострилися внаслідок ігнорування царським урядом інтересів України;
-         Унаслідок невдалої україно - трансільванської воєнної компанії 1657 р проти Речі Посполитої не вдалося об’єднати всі українські землі в межах козацької України;
-         Тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства і козацтва. Чимало козаків,що не отримали платні за службу,зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху.
-         У середовищі козацької старшини сформувалися угруповання,що не поділяли принципу спадковості гетьманату й розгорнули боротьбу за владу.
Вчитель: У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв І.Виговський.
15.09.1657р. Старшинська рада в Чигирині обрала до повноліття Ю.Хмельницького гетьманом І.Виговського. Проте вже в жовтні козацька рада в Корсуні обрала його ж повноправним гетьманом без будь-яких обмежень.
Історична довідка – повідомлення учня. Гетьман Іван  Виговський.   
ІІ група – Внутрішня політика І.Виговського. Початок Руїни.
Запитання: Яку внутрішню політику проводив гетьман І.Виговський?
Очікувальні відповіді: Відкинув ідею спадкового гетьманату, в основу управління поклав принципи олігархічної республіки, запевнивши, що без старшинської ради «жодних справ робити не буде».
Спирався на шляхту та козацьку старшину, позиція яких за його гетьманування значно посилилася.
І.Виговський роздавав землі і привілеї новим провідним українським верствам.
До яких наслідків привела ця політика гетьмана?
Розпочалися козацькі заворушення в Україні. Їх очолили кошовий отаман запорожців Яків Барабаш та полтавський полковник Мартин Пушкар. Керівники повстання звернулися по допомогу до московського уряду, який офіційно в події в Україні не втручався, але стосунки з повстанцями підтримував і матеріально допомагав. Для того, щоб придушити повстання, І.Виговський уперше в історії України використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини.
Під час кровопролитних боїв, які тривали у травні-червні 1658р. між прихильниками і противниками гетьмана, в Україні загинуло близько 50 тис. осіб, серед яких і керівники повстання. Фактично ці події започаткували період громадянської війни. В українській історії його також називають добою РУЇНИ. Цей період тривав від 1658 р. до 1676 р. і призвів до ліквідації козацького устрою та розорення Правобережної України, а якщо дивитися ширше, то й до розпаду Української  козацької  держави, її підкорення сусідніми державами.
Робота з термінами  і поняттями.
ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА- найгостріша  форма політичної боротьби,що являє собою збройну  сутичку між класами і соціальними групами ,націями задля досягнення певних політичних  цілей,головною з яких є досягнення повноти термін державної влади.
РУЇНА- термін, який позначає процес занепаду й спустошення України в результаті  громадянської війни,гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав.

ІІІ група – Зовнішня політика І.Виговського. Гадяцький договір 1658 р.
Запитання: Назвіть основні напрями  зовнішньої політики  І.Виговського.
Очікувальні відповіді:
1.Продовжував зовнішньополітичний курс, вироблений Б.Хмельницьким. 2.Підтримував союзницькі відносини зі Швецією і Трансільванією, Кримським ханством та Московською державою. Зміст своєї політики стосовно Московії Виговський  сформулював лаконічно: «Нехай Великоросія буде Великоросією, а Україна – Україною, ми є військо непереможне».
Якого ставлення до України з боку Москви домагався І.Виговський? (добросусідські  відносини з Московією)
Але  Москва почала  виходити за  межі українсько-московського договору 1654р. І.Виговський погодився на виконання всіх вимог, сподіваючись, що це перетворить Московію на  надійного союзника. Але цар  у такий спосіб лише готував ґрунт для ще ширшого втручання у внутрішні справи України та обмеження її державного суверенітету. За спиною гетьмана  царські урядовці порозумілися зі старшинськими угрупованнями, духовенством, запорожцями. І.Виговський  зрозумів, що Московія хоче  позбавити Україну незалежності.
Чому гетьман пішов  на укладення ГАДЯЦЬКОГО ДОГОВОРУ?
Очікувана відповідь:
Подвійна політика Москви остаточно переконала  гетьмана в необхідності докорінно змінити свої  зовнішньополітичні орієнтири.
Робота з документом у групах.
Питання про зміст Гадяцького договору учні  вивчають, працюючи з документом (підручник ст.156-157).
Завдання: Назвіть головні положення ГАДЯЦЬКОГО ДОГОВОРУ.
Слово вчителя: На думку  сучасних українських істориків В.Смолія та  В.Степаненкова, «Гадяцький договір зводив нанівець суверенітет козацької України й істотно змінював її політичний лад…унеможливлював  досягнення незалежності й соборності, ліквідував соціально-економічні завоювання селян, міщан і нереєстрових козаків, його основні положення запізнювалися щонайменше на 100 років».
Проте існують й інші думки. Зокрема, історик В.Шевчук вважає, що «саме Гадяцький договір став вищою політичною ідеєю українців, котрі змагалися за свою державність і хотіли відстояти політичну суверенність України».
Чи поділяєте ви думку когось із цих істориків, а чи маєте свою? Відповідь обґрунтуйте.
ІV група – Московсько-українська війна 1658-1659 рр. Битва під Конотопом.
Завдання для групи:
1.     Назвіть причини московсько-української війни? (Гадяцький договір)
2.     Де відбулася і чим завершилася вирішальна битва московсько-української війни у 1659 р.? (оточення і знищення московської кінноти під Конотопом)
3.     Що перешкодило І.Виговському розвинути свої воєнні успіхи після Конотопської битви?
4.     Чи бажав І.Виговський розпалу громадянської війни?І як міг її уникнути?
ВЧИТЕЛЬ: Унаслідок гострої внутрішньополітичної ситуації скористатися результатами перемоги гетьман не зміг. Рух проти влади Виговського охопив Лівобережжя і частково Правобережжя. Його очолили: Я.Сомко, В.Золотаренко, І.Богун, І.Сірко, І.Брюховецький,Т.Цицюра. До того ж в Україну знову посунули московські війська. У цей час кримський хан зі своїм військом залишив гетьмана,бо вінницький полковник І.Сірко разом із запорожцями здійснив військовий похід на Аккерман. Незадоволена  політикою Виговського козацька старшина на чолі з І.Богуном об’єдналася навколо Ю.Хмельницького й висувала його на гетьманство. 21 вересня 1659рр. під м. Германівкою на Київщині відбулася козацька рада, яка обрала новим гетьманом Ю.Хмельницького. І.Виговський урятувався втечею до поляків, але в 1664р. його звинуватили в змові проти Польщі й розстріляли.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ:
ТЕСТУВАННЯ:
Учням пропонується дати ствердну або заперечну відповідь на висловлювання вчителя.
1. Б.Хмельницький наприкінці життя виступав за спадкове гетьманство.
2. Після смерті Б.Хмельницького гетьманом став І.Виговський.
3. І.Виговський проводив промосковську політику.
4. Період з 1658 р. називається РУЇНОЮ.
5. У 1658 р. почалися антигетьманські  повстання.
6. Головні сили повстанців були розбиті під Лубнами.
7. Українсько-польська угода була укладена в Конотопі.
Гадяцький договір передбачав федеративну форму державного устрою.
9. Гадяцьку угоду підтримала вся козацька старшина.
10. І.Виговський добровільно зрікся булави.
VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ.
ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.
Таким чином, у період гетьманування І.Виговського в Україні   через внутрішні і  зовнішні  чинники  спалахнула громадянська війна. Укладений із поляками Гадяцький  договір не знайшов підтримки в більшої частини населення, що стало головною причиною втрати Виговським гетьманської булави. Але історична постать гетьмана І.Виговського ще раз змогла нам продемонструвати стійкість духу українського народу в боротьбі за свою свободу.
…На безсмертну славу заслужив, гетьман наш.
Ні, вона у забутті, певно не постане,
Не впадеш у глибину забуття безличну,
Не загинеш у літах - МАЄШ СЛАВУ ВІЧНУ…..
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф.

Дмитро (Байда) Вишневецький


Виникнення українського козацтва


Встановлення радянського панування в країнах Центрально-Східної Європи


Розробка
відкритого  уроку
з історії в 11 класі
на тему:
«Встановлення радянського панування в країнах Центрально-Східної Європи»



Тема: Встановлення радянського панування в країнах Центрально-Східної Європи.
Мета уроку: показати і охарактеризувати основні тенденції розвитку країн Центрально-Східної Європи після Другої світової війни, формувати вміння аналізувати історичний матеріал, виховувати учнів в дусі патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистого усвідомлення досвіду історії.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, атласи, карта «Країни Центральної і Східної Європи в ІІ половині ХІХ ст.», ілюстрації.
Очікувані результати:
В кінці уроку учні повинні вміти:
  • Характеризувати основні тенденції розвитку країн Центрально-Східної Європи після завершення Другої світової війни;
  • Називати дати початку і припинення існування діяльності РЕВ та ОВД, давати оцінку їх діяльності;
  • Називати і показувати на карті країни Центральної і Східної Європи;
  • Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття до уроку;
  • Аналізувати та узагальнювати історичний матеріал.
Основні терміни і поняття: комуністичний режим, «народна демократія», РЕВ, ОВД, інтеграція, соціалістична інтеграція.
Основні дати:
  • 1944-1945 рр. – визволення Червоною Армією на завершальному етапі війни країн Центрально-Східної Європи від німецьких військ;
  • 1947 р. – створення інформаційного бюро комуністичних та робітничих партій;
  • 1947-1948 рр. – встановлення комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи;
  • 1949 р. – Утворення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ);
  • 1955 р. – утворення Організації варшавського договору (ОВД).
Метод: евристична бесіда, дослідницька робота.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
- відмітка в журналі відсутніх;
- готовність класу до уроку.
II. Оголошення теми, мети уроку та очікуваних результатів
Слово вчителя: Урок, діти, буде присвячений вивченню нової теми. На попередньому уроці ви отримали упереджуючи завдання. Клас був об’єднаний у чотири групи. Кожна з груп досліджувала своє питання плану уроку.
План:
1.    Встановлення комуністичних режимів. «Народна демократія».
2.    Сталінізація країн Центрально-Східної Європи.
3.    Причини виникнення «соціалістичного табору».
4.    Соціалістична інтеграція: РЕВ, ОВД.
IІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя: Тож давайте, діти, спочатку попрацюємо всі разом. Згадаємо, які країни ми відносимо до країн Центрально-Східної Європи, та покажемо їх на карті. За допомогою якої держави ці країни були визволені від фашизму.
Проблемне питання: «Чи зуміли країни Центально-Східної Європи здійснити демократичні перетворення та утвердити демократичний лад?».
ІV. Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу.
Робота в групах:
І група:
1. Як ви вважаєте, які були найгостріші проблеми в країнах Центрально-Східної Європи після завершення Другої світової війни?
2. Як, на вашу думку, можна було вирішити найголовніші проблеми цього регіону?
3. Чи могла радянська військова адміністрація, котра була присутня в країнах Центрально-Східної Європи, впливати на перебіг політичних подій в них?
4. Коли і з якою метою було схвалено Інформаційне бюро комуністичних і робітничих партій?
5. Що таке режим «народної демократії»?
6. Назвіть ті заходи, які були здійснені режимом «народної демократії»?
ІІ група:
1. Чи була у режимів «народної демократії» альтернатива?
2. Хто відстоював режим радянського зразка?
3. Що вимагали комуністи?
4. Чого прагнули демократичні партії?
5. Якими були платформи цих двох сил?
6. На що сподівалося населення країн Центрально-Східної Європи?
7. Як поводили себе комуністи в тих країнах регіону, де їх позиції були слабкими?
8. Якими методами в боротьбі за владу діяли комуністи?
9. Як у цій ситуації діяли демократичні партії?
10. На чий бік схилялася більшість населення країн Центрально-Східної Європи?
11. Який був наслідок дій комуністів і демократичний партій у цьому регіоні?
ІІІ група
1. Назвіть причини виникнення соціалістичного табору?
ІV група
1. Дайте визначення поняттю «соціалістична інтеграція»?
2. Хто був її ініціатором?
3. Які проекти, здійснені в рамках РЕВ, були корисними для її учасників?
4. Назвіть негативні наслідки утворення РЕВ.
5. До чого в цілому це призвело?
6. Коли, де і з якою метою була створена ОВД?
7. Яку роль виконувала ОВД для СРСР?
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Учні відповідають на проблемне питання: «Чи зуміли країни Центально-Східної Європи здійснити демократичні перетворення та утвердити демократичний лад?»
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання результатів уроку.
 Виставлення оцінок, відзначення найбільш активних учнів.
VII. Завдання додому.

Опрацювати §21, ст. 205-210. 

Підготовка до ДПА

Підготовка до ЗНО

http://testportal.gov.ua/
Графік ЗНО-2014
Реєстрація
3 січня5 березня
Основна сесія
20 червняісторія України
25 червнявсесвітня історія
Додаткова сесія
4 липня
11 липня